05 марта 2021

Перспективи застосування радістанций систем передачі даних JTIDS і PLRS

В другій половині 90-х рр. на озброєння СВ США поступає АСОВІ ADDS, що базується на використанні систем передачі даних JTIDS і EPLRS (Enhan-sed PLRS). Намічено сполучення радіостанцій систем JTIDS і EPLRS в рамках системи PJH [16, 17]. У ВВС створюється АСОВІ TACS, що включає як засоби передачі даних радіостанції системи JTIDS [18]. При цьому в радіостанціях системи JTIDS передбачається передача даних з використанням протоколів обміну інформацією, вживаних в існуючих мережах передачі даних LINK-4-4A,-11,-14,-14A. З цією метою при розробці радіостанцій проведена інтеграція функцій цих мереж передачі даних в адекватні канали передачі даних системи JTIDS.

Радіостанції системи JTIDS стають основними засобами передачі даних в АСОВІ ВМС і МП NTDS, ATDS і MTDS. Крім того, для передачі даних в АСОВІ МП MIFASS і LFICS використовуватимуться радіостанції системи PLRS. Програмою TACS/TADS передбачалося сполучення АСОВІ NTDS, TACS, ATDS і ADDS при проведенні «наземний-морської операції». В даний час створюється загальновійськова система розподілу інформації BIDS [19]. Як засоби передачі даних в перспективних АСОВІ використовуватимуться радіостанції систем JTIDS і PLRS (EPLRS).

Система JTIDS створена на користь реалізації принципу розділеної обробки даних в оператівно-тактічеськом ланці управління всіх видів озброєних сил. Як базовий в системі прийнятий режим багатостанційного доступу з тимчасовим ущільненням і розділенням сигналів (МДВР-TDMA). Для забезпечення перешкодозахисної і скритності системи в складній радіообстановці передбачається використання сигналів з розширенням спектру і каскадного кодування, що коректує (20, 21]. У системі JTIDS корінним чином змінена структура організації радіомереж, суміщені функції передачі даних і відносної навігації, передбачена ретрансляція даних з використанням літальних апаратів.

Разом з тим перший варіант системи JTIDS володіє поряд обмежень, що зумовило тенденцію до вдосконалення базового режиму роботи. Так, на користь розширення можливостей по обміну мовною інформацією запропонований режим ATDMA, а також планується створення вдосконаленого ва-ріанта системи JTIDS-EJS [20].

Для підвищення гнучкості системи в багатофункціональних умовах розроблений принципово новий режим роботи DTDMA - Distributed TDMA [21, 23]- розподілений режим МДВР, або МДВР з перемеженієм повідомлень. Зберігаючи спадкоємність по відношенню до базових методів формування і кодування сигналів, режим DTDMA утілив в собі нові принципи каналообразованія, синхронізації і управління. В рамках концепції DTDMA запропонований алгоритм самоорганізації мереж без центральних станцій, що управляють, заснований на використанні циркулярних каналів для обміну інформацією, що управляє.

Для обміну інформацією в режимі DTDMA передбачені функціональні канали передачі даних LINK-4A, LINK-11 і TADIL В, а також функціональні канали телефонного зв'язку і щодо навігації. Функціональні канали в режимі DTDMA формуються шляхом об'єднання декількох базових каналів. Між функціональними каналами динамічно перерозподіляються 256 базових каналів. У режимі DTDMA вони формуються таким чином.

Тимчасова вісь розбивається на стандартні тимчасові інтервали (СВІ) тривалістю 12,8 мкс, в межах яких передаються базові імпульси тривалістю 6,4 мкс; 256 послідовних СВІ називаються «сторінкою». Базовий канал формується шляхом випромінювання одного базового імпульсу на інтервалі «сторінки», положення якого від «сторінки» до «сторінки» змінюється по псевдослу-чайному закону по 256 позиціям. При цьому для модуляції імпульсів, складових базовий канал, використовуються ідентичні псевдовипадкові послідовності.

Як перспективний напрям розвитку системи JTIDS можна також розглядати заходи по забезпеченню взаємодії територіально-рознесених локальних радіомереж з використанням ІСЗ-РЕТРАНСЛЯТОРА, наприклад DSCS-3 [24]. При цьому велика увага приділяється принципам побудови ретранслятора, а також методам управління і синхронізації радіомереж.

Система PLRS розроблялася спочатку для морської піхоти МП як система колективного користування в бригаді МП. З 1976 р. відповідальність за розробку системи PLRS покладена на СВ. У 80-і рр. намітилася тенденція до інтеграції систем JTIDS і PLRS в рамках системи PJH [25]. При цьому на користь СВ розробляється вдосконалений варіант системи EPLRS. Радіостанції системи JTIDS в системі PJH забезпечуватимуть високошвидкісну передачу даних в ланці бригада-дивізія, а радіостанції системи EPLRS - низькошвидкісну передачу даних в частинах і підрозділах бригади [26].